Перейти на версию для слабовидящих
Размер шрифта
A A A
Цветовая схема
a
a
a
Изображения
Развернуть панель

Мотивуюча стаття про видатну людину, яка завдячує своєму успіху єдності фізичного і духовного світу

Це, можливо не новина організації, але сильна мотиваційна стаття, яка запалює та дає наснаги працювати далі, навіть якщо дуже важко. 

Усейн Болт - спринтер з Ямайки, олімпійський чемпіон, володар світового рекорду у легкій атлетиці на дистанції 100 та 200 метрів, вважається найшвидшою людиною в світі
Усейн Болт - спринтер з Ямайки, олімпійський чемпіон, володар світового рекорду у легкій атлетиці на дистанції 100 та 200 метрів, вважається найшвидшою людиною в світі

Першу річ, що мій тренер сказав, коли я переміг в Олімпійських Іграх (в 2008) було: «Ти на вершині, але буде дуже важко залишитись тут». І наступний сезон ми тренувались ще сильніше. Люди кажуть, що я переміг тільки тому, що Тайсон Гей не приймав участі в перегонах, і це стало моєю мотивацією. Я знав, що він буде на Чемпіонаті Світу (Берлін, 2009) і це буде час довести, що я найкращий. 

Не має ніякого сенсу мати спортивне тіло, якщо ти не маєш такі ж думки. Інші бігуни створюють багато балачок перед перегонами. Це фізично виводить тебе з рівноваги, якщо ти мислено не підготовлений. Ти думаєш «Цей хлопець пробіжить класно, тому що виглядає дуже мускулистим і він підстрибує високо». Але його задача витіснити тебе геть з гри. І якщо ти не достатньо мислено сильний, то 11 місяців тренувань підуть коту під хвіст. 

Я навчився не фокусуватись на перегонах просто перед початком. Багато атлетів забагато думають. Вони вірять «Це те, що я маю зробити, я маю пам*ятати вчасно опустити руки». І коли ти занадто фокусуєшся на тому, що ти маєш зробити, усе плутається в голові і ти все забуваєш. Я розслабляюсь, тому що вже знаю, що маю робити. Я ходжу по майданчику і заграваю з натовпом, це дозволяє мені не думати. 

Багато атлетів кажуть, що вони переможуть чи поб*ють рекорд, але я ніколи так не роблю. Після дистанції 200 метрів в Берліні (Чемпіонат Світу 2009), репортери мене запитували: «Чи збираєтесь побити інший світовий рекорд?». Я мав сильне відчуття, що я зміг би, але я говорив їм «Я не знаю – я втомися». Якщо ти говориш людям, що поб*єш рекорд, і провалюєшся, тоді репортери мають право запитувати тебе, що трапилось. Такий натиск тобі зовсім не потрібний. 

Я навчився дисципліні і повазі від батьків. Якщо я прогулювався по дорозі, я мав говорити «Добрий ранок», кожній людині, яку зустрічав. Якщо я це не зроблю, вони розкажуть моїм батькам. Отже, я навчився поважати. Мої батьки також навчили мене допомагати іншим. Одного разу моя мама зробила сукню для старої жінки, яка завжди кричала на неї. Я запитав її: «Чому ти допомагаєш їй?». Вона відповіла: «Завжди допомагай людям, бо Бог благословить тебе». Це був хороший урок, і я дійсно відчуваю себе благословенною людиною.

Коли я зростав, багато дітей мого віку не могли ходити до школи, і школи не мали відповідного обладнання. Тож я почав допомагати – спочатку, купляючи шкільні базові речі, на кшталт книжок і олівців. Наразі я заснував організацію (The Usain Bolt Foundation) з підтримки освіти на Ямайці. Ми забезпечуємо школи обладнанням, а також допомагаємо створювати громадські оздоровчі центри. 

Я переконаний, що кожен може мене чомусь навчити. Мої батьки завжди говорили: «Якщо хтось говорить тобі щось, слухай його, незважаючи на те, хто він є, навіть якщо це мала дитина. Вони можуть знати те, чого не знаєш ти». Тож, я кожному приділяю увагу, тому що вони можуть сказати мені щось, що допоможе мені в майбутньому. 

Одного разу я запитав Майкла Джонсона (американський олімпійський спринтер) чому він пішов у відставку у такому молодому віці. І він сказав: «В легкій атлетиці я зробив усе чого хотів, отож мені стало нудно». Якщо ти постійно перемагаєш в одному виді спорту, ти не можеш досягнути чогось більшого. Щоб бути видатною спортивною легендою, якою я хочу бути, мені потрібно займатись ще чимось. 

Мене називали «юним гігантом», але назвати мене так зараз вже не можна. Моя мета прийняти участь ще у двох олімпіадах, і піти у відставку після Бразилії в 2016. Потім я спробую себе у чомусь новому, наприклад спробую стрибок у довжину.Інтерв*ю професором IMD Джоном Віксом і доктором Матіа Піфаретті з AISTS

Інтерв*ю професором IMD Джоном Віксом і доктором Матіа Піфаретті з AISTS